Масляна в Україні.

Масленица

На Україні немає такого свята , що так тісно пов'язане з усією складною і драматичною історією становлення нашого народу , як Масляна. Свято під народною назвою "Масляна " з'явилося на території України і Мосековії після введення християнською церквою в XVI столітті "сирної седмиці " - щоб витиснути з народної свідомості язичницьке велике сонячне свято зустрічі весни - Комоєдиця, котр  відзначало весняне рівнодення . Сучасне традиційне святкування народної Масляної на Україні тісно пов'язане з перебуванням України під протекторатом Московії більше 300 років і указом російського царя Петра I , що ввів обов'язкову організацію цього свята світською владою для всього народу за образом і подобою європейських масляних карнавалів як " всешутейный , всепьянящий и сумасбродный собор-рос. " . За радянської влади,  що забороняла будь-які віросповідання на території СРСР , Масляна організовувалася місцевою владою як народні гуляння " Проводи зими " .

В даний час Комоєдиця залишається на своєму місці як велике свято наших древніх слов'ян і щорічно відзначається всіма бажаючими ушанувати традиції наших предків. Масляна ж є " рухливим" святом, тісно пов'язаним з датами Пасхи і проходить у останній тиждень перед Великим постом. У суботу перед масляним тижнем поминають покійних родичів, а час після Хрещення і до останнього тижня перед Масляною ( Пестрая неделя-рос.) - час гуляння весіль. Народна назва "масляна " походить від того що у цей  останній тиждень перед Великим постом дозволялося вживати в їжу жирні молочні продукти -масло , сир , сметану , а також рибу. Причому у мокша - обов'язкові млинці і коржики , у нас , українців - сирники , вареники ( щоб плавали у сметані), млинці з сиром запечені в сметані і колодка. Широко поширена народна приказка "Не все коту масляна" має і підтекст підтвердження вседозволеності розгулу і веселощів на Масляну коли випити зайвого можуть не тільки чоловіки , але і жінки. Кожен день Масляного тижня має свою назву і проходить з певним народним обрядом і хоча на сьогодні це вже не так актуально - і все ж :
 
- перший день ( понеділок ) - зустріч , йде підготовка до гулянь ;
 

- другий день ( вівторок ) - заігриші ;

 

-третій день ( середа ) - ласуни - тещі запрошують зятів на млинці.
 
Перші три дні ніхто не сидить по хатах , ходять один до одного в гості , неодруженим хлопцям і матерям, що мають дорослих дітей на виданні, прив'язують до ноги дерев'яну колоду , сьогодні - пов'язують стрічкою. Дівчата відловлюють молодих неодружених " парубків " і прив'язують колоду до лівої руки - вимагаючи при цьому викуп солодощами та грошима. Все це супроводжується гучними і веселими могоричами - викупом горілкою .
 
-четвертий день ( четвер ) -широкий розгул - починається загальне весілля. Жінки збираються в компанії , п'ють горілку "щоб телята водилися ! " і не роблять ніякої роботи крім повсякденної - "щоб масло не гіркло " . Обидва ці прислів'я мають прямий підтекст любовних відносин.
 
 
 
-п'ятий день ( п'ятниця ) - тещині вечірки. Зяті пригощають тещу, запрошуючи її до себе додому , запрошуються й інші родичі . При цьому зять наливаючи в чарки подейкує , натякаючи на сварливість тещі : - "Пийте , люди добрі , по повній чарці , хай у моєї тещі горло не пересихає ! "
 
-шостий день ( субота ) - посиденьки зовиці . Молоді невістки запрошують у гості зовиць .
 

- Сьомий день ( неділя ) - прощальна неділя.

 

Останні два дні масові гуляння затихають. Під звуки капели проводжають зиму, влаштовуючи спалювання опудала зими-Кострубонька. Великий, розтерзаний вітрами і від цього кострубатий сніп соломи ставлять на розвилці доріг і урочисто спалюють-щоб зима більше не поверталася. 
 
Крім України, Білорусії та Російської федерації Масляну святкують в Латвії, Естонії, Литві, Норвегії, Ісландії, Данії, Люксембурзі, Нідерландах, Чехії, Німеччини, Греції, Македонії, на Кіпрі.
Добавить в Twitter

Відгуки

Зображення користувача Алексей.

І всеж радянська Масляна - це зовсім не українська Масниця або Колодій, що відомі ще з часів язичності України-Русі. Навіть страви другі - на Україні-Русі це вареники з сиром - "щоб плавали у сметані", у Московії - млинці
На Україні це свято всепрощення і примирення, вирішення усіляких конфліктів щоб зустріті весняну посівну у злагоді і мирі.
Але по часу ці тижні весняного свята збігаються з багатьма країнами, і дійсно - страви другі і саме святкування відрізняються. Це такі приклади національної відмінності.

Додати відгук

Plain text