"Прощання з папером" Євген Гришковець

Тринадцять років тому на одну московську сцену вийшов хлопець років

тридцяти з невеликим. Вийшов і повідомив, що він зараз розповість

про людину, якого більше немає, в сенсі - він раніше був, але

потім його не стало,- так що коли глядачі будуть чути зі сцени «я подумав...», то це буде саме про ту людину. Хлопця звали

Євген Гришковець, і він пам'ятав те, про що інші люди згадують

мимохідь і ніколи не говорять вголос - про дембельском альбомі, про

образі, що мультфільм, якого він чекав, виявився ляльковим, про

відчутті того, як тече час. Той монолог називався «Як я з'їв

собаку», і він поділив театральну реальність.

 

Було життя до Гришковця - і є життя з Гришковцем.

 

Потім з'явилися спектаклі «Одночасно», «Дредноути», «Планета», «З», «+1» восени 2012 року вийшла прем'єра «Прощання з папером».

 

Вірніше було б сказати, що тринадцять років тому разом з

Гришковцем - з його п'єсами, де порівну слів і вигуків і немає

ні краплі фальші, з його чарівною манерою говорити, ніби він з

насилу підбирає слова - в театр прийшла життя. Він підбирає найбільш

точні слова для універсальних людських емоцій. Він навчив

театр говорити людською мовою.

 

ГАСТРОЛІ Євгена Гришковця в приміщенні Національного академічного театру ім. Лесі Українки 11, 12 березня 2014 року. Початок вистав о 20.00

Источник6  http://www.biletclassic.com.ua