Природа обділила Київську область наявністю природних печер, але рукотворних печер у Київі багато і вивчені вони досить поверхово. До таких печер відносяться насамперед підземні технічні споруди: дренажні системи, стічні колектори, ходи та льохи Старокиївської фортеці та інш. Серед маловивчених, або до тих про які окрім місця розташування нічого невідомо, відносяться: Китаївські печери, печери Старокиївської гори, Кирилівські печери. Всі печери Київа мають певну історичну цінність, однак найбільш вивчені і мають доступ для туриста -печери при монастирях та церквах. Найвідоміші і наявні до відвідування туристами -Звіринецькі печери і найбільш відвідувані- Лаврські. Останні найкраще вивчені і до цих пір використовуються. Розрізняють Ближні та Дальні Лаврські печери. Найбільш вивчені Ближні- по ним прокладена туристична стежка, по ходу якої розташовуються поховання святих і їх житла. Найбільш прадавні- Дальні печери, вони вириті за часів заснування Київо-Печерського монастиря і мало вивчені. Всього у Лаврських печерах покоїться прах понад 120 святих і подвижників, серед них: мощі преподобного Антонія Печерського, цілителя князя Ярослава Мудрого- Агапіта, Нестора-літописця, казкового Іллі Муромця. В одній з підземних церков, у скляному та срібному посуді, зберігають мироточиві голови- черепа що виділяють незрозумілу науці рідину- миро, використовувану у ліках. Незрозумілий науці і феномен збереження у нетлінному стані мощів святих- чи це підземне середовище, чи то спосіб бальзамування? Лаврські печери, як і решта київських печер, ніким грунтовно не вивчалися і чекають своїх відкривачів.
Додати відгук