Чим живе Чорнобиль в умовах карантину. Репортаж із Зони відчуження

Потрапити сюди просто так не можна, тільки за попереднім погодженням, та й то у складі групи або в присутності гіда, які відповідають за ваше перебування.

 

Узгодити свої паспортні дані в контрольно-пропускному пункті - тільки половина справи. У Зоні відчуження потрібно дотримуватися строгих правил, інакше вас «депортують» за її межі або оштрафують.

 

Тут не можна далеко відходити від гіда і від прокладених туристичних маршрутів, оскільки поруч дуже багато осередків що зашкалюють радіаційним фоном. Палити можна тільки у строго відведених місцях, заборонено розводити вогонь, брати в руки предмети і забирати їх з собою.

Також не можна їсти на відкритому повітрі, тільки у відведених для цього місцях. В цьому році в Зоні відчуження потрібно носити маски, але за цим стежать не дуже пильно, як за дотриманням інших правил, тому туристи тут ходять зі спущеними на підборіддя масками.

 

Одягти маски на ніс потрібно тільки при проходженні КПП. До речі, фотографувати КПП також заборонено.

 

Чорнобиль і Прип'ять

 

Сама Зона ділиться на дві частини - 30-ти кілометрову і 10-ти кілометрову. У 30-ти кілометровій зоні більш ліберальні умови для перебування. Сюди входить і місто Чорнобиль, і прилеглі «мертві» села, в яких майже ніхто не живе.

 

Зрідка тут доживають свій вік самосели, які повернулися до своїх домівок після евакуації. Як правило, це люди за 70 років, згідно із законом їм заборонено тут жити, але їх ніхто не виганяє. В принципі, тут маються усі мінімальні умови для життя.

Тут є банкомат, пошта, аптека і продуктові магазини. «Самосели» можуть жити прямо в Чорнобилі, тут отримувати пенсію, а гроші витрачати на продукти.

 

Тут є світло, і навіть опалення, в місті були укладені нові труби, причому всі вони розташовані над землею, щоб не турбувати грунт, де за 35 років накопичилося багато радіації.

 

Всупереч розхожій думці, Чорнобиль - НЕ безлюдне місто. Тут працюють по 2-3 дні на тиждень. Працюють вахтовим методом кілька тисяч чоловік і живуть більше сотні самоселів.

 

Працівникам заборонено тут постійно жити, тому вони проживають в готелях і гуртожитках по кілька днів, після чого їдуть на «велику землю».

Столиця Чорнобильської зони - місто Чорнобиль нагадує дуже тихий райцентр, де іноді проїжджають машини і зрідка проходять пішоходи. А ось кого тут немає взагалі, так це дітей. Неповнолітнім перебувати в Зоні відчуження заборонено.

 

У центрі 30-ти кілометрової зони знаходиться 10-ти кілометрова зона. Тут більш суворі правила, і туристам треба проходити ще один контроль. Самоселам і тимчасовим мешканцям Чорнобильської зони тут знаходиться не можна.

У 10-ти кілометрову Зону можуть потрапляти на кілька годин туристи і працівники ЧАЕС, але до вечора всі вони зобов'язані покинути територію. Тут знаходиться покинуте місто Прип'ять і сама Чорнобильська АЕС.

 

Прип'ять - є повністю заросле лісом місто, дев'ятиповерхові будинки повністю приховані деревами і листям, природа давно поглинула місто, якому на момент аварії було всього 16 років.

У радянські часи Прип'ять був самим просунутим містом не тільки УРСР, а й СРСР. Зарплати енергетиків доходили до 800 рублів, тоді як в середньому люди тоді отримували 150.

 

У місті продавали дефіцитні товари, тут знаходився універсам (радянський супермаркет), величезний будинок культури, кілька басейнів, кафе, ресторани, річковий вантажний і пасажирський порт, звідки можна було на водному катері Ракета дістатися до Київа за 5 рублів.

Хоч це і було дорого, але жителі Прип'яті могли собі це дозволити. Зараз це все повністю приховане деревами, травою, мохом і кущами. Люди тут не житимуть століттями через великий рівень радіації.

 

Під час карантину Прип'ять заросла ще більше, тепер туристам заборонено входити в занедбані будівлі через ризик обвалу стелі. Пройде ще пару років, місто повністю покриється деревами і його не буде видно.

 

ЧАЕС під новим укриттям

 

У декількох кілометрах від Прип'яті знаходиться Чорнобильська АЕС. У 2016 році тут встановили конфайнмент, який повністю накрив ЧАЕС із застарілим укриттям радянського періоду 1986 року.

 

Конфайнмент або об'єкт Укриття-2 розрахований на 100 років і має захистити світ від нових вибухів або викиду радіації.

За 100 років потрібно повністю вилучити ядерне паливо з непрацюючою АЕС, а також прибрати нестійкі конструкції радянського Укриття-1, максимальний термін експлуатації яких розрахований до 2023 року. Однак роботи по усуненню конструкцій радянського Укриття-1 так і не розпочато.

 

На території ЧАЕС працює близько 2 тисяч співробітників. Увечері вони залишають станцію і їдуть в своє місто Славутич, розташований в 60 км від ЧАЕС.

 

Працівників везе спеціальна електричка, яка проходить через територію Білорусі, тому ЧАЕС доводиться платити цій країні за транзит, причому у валюті.

 

На території ЧАЕС працюють кілька підприємств. Нещодавно тут ввели в експлуатацію централізіроване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), куди буде звозитися відпрацьоване паливо з Запорізької, Рівненської та Хмельницької АЕС, а також ядерне паливо, витягнуте з Чорнобильської АЕС.

 

 

ЦСВЯП вже заробив і незабаром дозволить Україні економити сотні мільйонів доларів в рік на зберіганні відпрацьованого ядерного палива. Раніше за це доводилося платити Росії, причому вона могла повернути його назад без пояснення причин у будь-який час.

 

Завозити відпрацьоване паливо з інших країн на ЧАЕС не будуть, оскільки це заборонено законом.

 

Що загрожує Зоні ЧАЕС?

 

Більше 80% Зони відчуження займає Радіаційний біосферний заповідник, заснований у 2016 році. Відсутність людей добре відобразилася не тільки на флору, але й на фауну.

 

Тут живуть лосі, козулі, вовки, зайці, непогано прижилися завезені коні Пржевальського. За даними співробітників Зони, тут з'явилися рисі і навіть зубри, які приходять сюди із сусідньої Білорусі.

Але пожежі і посуха в цьому році серйозно вдарили по заповіднику. За офіційними даними, через весняні пожежі загинуло 5% лісів заповідника, за даними екологів, пожежі торкнулися 80% лісів.

 

Державні органи запевняють, що через пожежі радіаційний фон прилеглих територій був в межах норми, але в це віриться слабо.

 

Більшість дерев на території заповідника сильно пошкоджені вогнем і складно уявити, як вогонь на зараженій території вплинув на екологію навколишніх територій. Вогонь не дійшов до АЕС всього кілька кілометрів, тому весняна пожежа всерйоз перелякала киян цієї весни.

 

Але станції загрожують не тільки лісові пожежі, а й локальний землетрус.

 

У парі кілометрів від ЧАЕС розташувався секретний радянський військовий об'єкт - РЛС Дуга. Висота щогл цієї гігантської антени, яка повинна була вловлювати політ ворожих ракет - до 150 метрів, а довжина - півкілометра.

Гігантський радар настільки величезний, що на думку вчених, у разі падіння, може викликати землетрус локального характеру, і це може відбитися на ЧАЕС.

 

З огляду на те, що несучі конструкції щогл сильно поіржавіли, то можливість обвалення гігантської будови цілком реальна. Повертаючись на КПП «Дитятки» помічаєш, що Зона відчуження нічим по суті, ні огороджена. Тут немає ні огорожі, ні колючого дроту

 

Зрідка вздовж кордону курсують військові, що виловлюють незаконних відвідувачів, проте це не заважає сотням сталкерів щорічно відвідувати Закриту зону, вивозячи тонни металобрухту, речей, заражених грибів та ягід.

 

Все це розноситься і розтягується по всій країні, заражаючи тисячі людей і прирікаючи їх на важкі хвороби. Прем'єр-міністр Дмитро Шмигаль пообіцяв ввести кримінальне переслідування за незаконне відвідування Чорнобильської АЕС, але віз і нині там.