Михайлівський Золотоверхий монастир-один з головних храмів Української Православної Церкви, основною реліквією монастиря є відновлений у 1997-1998 р. соборний храм на честь заступника Київа - Архангела Михаїла. На території монастирю знаходиться також відреставрована трапезна з церквою Іоанна Богослова споруди 1713 р., дзвіниця (1716-1719) та інші монастирські будівлі. Кам'яний Михайлівський храм був закладений у 1108 р. князем Святополком Ізяславичем (1050-1113), онуком Ярослава Мудрого, на місці дерев'яної церкви, існувавшого імовірно з 988 р., Дмитрівського монастиря. У ті часи це був перший храм з золотими куполами на усій території великої київської держави -Київська Русь. Храм встояв у часи татаро-монгольського ярма (1240-1362), панування Великого князівства Литовського і Польщі. Монастир ніколи не був уніатським, завдяки заступництву запорізьких козаків і отримував матеріальну підтримку з боку гетьманів України та козацьких старшин в усі часи. Прослугувавши християнству близько тисячі років, монастир був зруйнований за часів радянської влади, а Михайлівський собор підірваний у 1934 р.. Історична спадщина українського народу - безцінні мозаїчні фрески собору -були зняті вченими і зберігалися у Ленінграді у Ермітажі, у Москві- Третьяковській галереї і у Київі - Софійському соборі. З 2001 р. фрагменти фресок і деякі інші предмети, що належали Михайлівському собору, передані Україні міністерством культури Російської Федерації. Сьогодні територія монастиря і заново відбудований Михайлівський Золотоверхий собор, доступні для віруючих і туристів. На Михайлівській площі, перед входом до монастиря, знаходиться пам'ятник княгині Ользі.
Додати відгук