Будівництво Нової Київо-Печерської фортеці почалося з появою нарізних знарядь на озборєнні європейських армій. Були збережені фортифікаційні споруди Старої фортеці що складалася з 10 верств земляних валів, порохових льохів та бастіонів. У підземних сховищах могли зберігатися запаси зброї і продовольства для 100-тисячної армії, гарнізон фортеці налічував 20 тис. рекрутів. З нових споруд були побудовані самостійно укріплені одиниці -Васильківське та Госпітальне укріплення, казарми, шпиталь, додаткові вежі, бастіони та ремонтні майстерні. Київська фортеця ніколи не брала участь у бойових діях, але завжди мала велике значення як величезний військовий стратегічний об'єкт у плані оборони, а більше для складських потреб армій. Деякі споруди і зараз служать військовим, більшість же із збережених будівель займають різні підприємства. У споруді Косий капонір (1844), колишній царській в'язниці для політв'язнів, розташовано музей "Історія використання споруд Київської фортеці" що входить до складу історико-архітектурного пам'ятника- музею "Київська фортеця" відкритому у 1927 р..
Додати відгук