Михайлівський заповідник входить до переліку семи чудес Сумщини і являє ділянку ніколи неораного степу у лісостеповій зоні України . Площа заповідника - 882.9 га . Історія виникнення заповідника нерозривно пов'язана з історією села Михайлівка до власників якого відносилися ці землі. Село Михайлівка виникло , чи правильніше сказати , вперше згадується в історії з 1675 р. і має походження назви від імені племінника гетьмана Івана Самойловича ( 1630-1690 ) , Гадяцького полковника Михайла Васильовича , якому царською грамотою були даровані ці землі у 1681 р.. Потім Михайлівка належала племіннику І.С.Мазепи (1639-1709) Оболдовському . Після історичних подій 1709р. ПетроI віддав Михайлівку Чернігівському полковнику , наказному гетьманові України Павлу Полуботку ( 1660-1724 ) , що згодом виступив затятим противником Малоросійської колегії та помер у Петропавлівській в'язниці під тортурами . Михайлівка перейшла у володіння графа Василя Олексійовича Капніста - родича Полуботка по материнській лінії. Капністи володіли Михайлівкою до 1917 р. . Землі Михайлівського конезаводу площею 202 га що з 1928 року були оголошені заповідником і до 2009 р. входили до складу Українського степового природного заповідника , зараз виділені в окрему заповідну зону - Михайлівська цілина і збільшені за площею. Територія заповідника являє невисокий пагорб, оточений балками і лісопосадками з багатою степовою рослинністю що нараховує більше 500 видів - більше 40 з них знаходяться під охороною. З тварин переважають заяць- русак , лисиця , гризуни - зрідка заходять кабани , лосі , козулі , вовки. Дерева - низькорослі сосенки , розташовані рідко , в основному - кущі глоду і шипшини , чагарники терну і високі трави що створюють п'янкий аромат степу. Трави косяться один раз на три роки , але є й некошена більше ста років ділянка. До заповіднику проводяться екскурсії Лебединським районним краєзнавчим музеєм.
Додати відгук