Чорнобаївка чекає на російських "туристів": чим вражає легендарне село-мем

Чорнобаївка чекає на російських "туристів": чим вражає легендарне село-мем
Всього за пару тижнів війни маленьке село Чорнобаївка на Херсонщині стало відомим на всю Україну і далеко за її межами. А все завдяки російським "туристам", які, напевно, в умовах жорстких санкцій мають не так вже й багато можливостей для подорожей. Завзяттю росіян, з яким вони йдуть на Чорнобаївку, можна лише позаздрити. Ось і УНІАН.Туризм вирішив з’ясувати, чим же це село, яке давно вже перетворилося на мем, так приваблює "гостей".

Легенда про село-мем Чорнобаївка
Що ж таке Чорнобаївка
Легенда про село-мем Чорнобаївка
Вперше Чорнобаївка, про яку навряд чи до цього чули більшість з українців, вторглася в інтернет-простір 27 лютого 2022 року, коли українські військові розгромили тут вертольоти та десант окупантів, які намагалися висадитися на місцевому аеродромі. Тоді українці просто пораділи здобуткам наших захисників на черговому напрямку. Втім, за вісім днів історія повторилася – 7 березня ЗСУ знищили тут близько 30 гвинтокрилів окупанта, а згодом розгромили техніку втретє. Тоді суспільство вже почало потроху помічати якусь "дивну тенденцію".

16 березня стало відомо про четвертий випадок знищення бойових вертольотів окупанта в Чорнобаївці, й тоді вже український Інтернет-простір не зміг себе стримувати далі – мережа вибухнула мемами. Скарбничка жартів поповнюється й досі – нижче пропонуємо переглянути цілу добірку найкращого!

Далі ще був п’ятий, шостий і сьомий випадки, коли українські військові з усією притаманною нашому народу гостинністю влаштовували "найгарячіший" прийом гостям з Росії, особливо зручно розташувавши російського командувача 8-ї армії – генерал-лейтенанта Андрія Мордвичова. І ви не повірите, але 22 березня вже восьма партія "російських туристів" завершила свою подорож в Чорнобаївці! Ми майже впевнені, що будуть ще інші, і їх там неодмінно радо вітатимуть наші військові.

Звісно, рано чи пізно керівництву України довелося пролити світло на феномен Чорнобаївки, де росіянам як медом намазане.

"Українська Чорнобаївка увійде в історію воєн. Це місце, де російські військові, їх командири показали себе повністю... такими, якими вони є, – бездарними, здатними просто гнати своїх людей на забій", – заявив 20 березня президент України Володимир Зеленський.

22 березня радник керівника Офісу президента Олексій Арестович також вирішив пояснити, що ж відбувається в Чорнобаївці? А ось що – з самого початку росіяни кинулися накопичувати величезне угруповання з Криму на півдні України, щоб далі просуватися на Херсон, Миколаїв та Одесу. Ось тільки не врахували, що там дуже вузькі проходи, тому окупанти можуть просуватися лише "капілярним шляхом". Паралельно вони намагаються накопичувати вертолітне угрупування – на тому самому аеродромі в Чорнобаївці.

"А вертоліт тільки у кіно може сідати, де хочеш, літати, де хочеш. Потрібна вертолітна топографічна привʼязка й аеродромне забезпечення, тому вони змушені обирати аеродром. Вони грають у "пʼятнашки", намагаються пересуватися, щоб не стояти в одному місці, але не можуть його не використовувати. Там склався такий вузол, і на цей вузол прилітають і ще будуть прилітати", – пояснив він.

Що ж таке Чорнобаївка
Ми ж тим часом вирішили з’ясувати, чим же село Чорнобаївка може зацікавити туристів. Отже, Чорнобаївка – це невеличке село з населенням 9275 людей в 10 кілометрах від Херсона.

Чорнобаївка була заснована наприкінці 17 століття, а історію її виникнення пов'язують із запорізьким січовим козаком Петром Чорнобаєм, який отримав ці землі в подарунок від російської цариці Катерини (кхм, можливо – то у росіян ностальгічний туризм просто?).

З моменту заснування жителі Чорнобаївки займалися сільським господарством, здобувши на цьому терені чималі досягнення. До війни 2022 року більшість жителів Чорнобаївки були також задіяні в сільськогосподарській діяльності.

Загалом, Чорнобаївка – це класичне пострадянське село з характерною колгоспною архітектурою та стандартним набором пам’ятників, де туристам особливо дивитися немає чого. Тим не менш, якщо вірити Гуглу, то до війни у селі навіть була парочка готелів та ще кілька закладів громадського харчування!

Втім, навколо Чорнобаївки можна відшукати кілька цікавих туристичних пам’яток. По-перше, поряд з селом є кургани III тис. до н. е. – II тис. н. е. Загалом, на Херсонщині розташовано чимало скіфських курганів. Принаймні, любителям археології та історії точно буде цікаво.

Але, як ми писали вище – обласний центр Херсон розташований всього лише в 10 кілометрах від Чорнобаївки, тож можна суміщати ці дві туристичні дестинації. Російські окупанти теж намагаються це робити, але жителі Херсона вже показали, що не раді їх там бачити.

Якщо ж поїхати трохи далі від Чорнобаївки, то можна потрапити одразу до кількох унікальних природних пам’яток Херсонщини. Щоправда, "російські туристи" наразі також там, і поводяться вони як справжнє бидло – смітять, палять все навкруги та взагалі не бережуть природу. Єдина надія, що нароблену шкоду вони все ж дещо компенсують якісними добривами.

Приміром, всього в 45 кілометрах від Чорнобаївки розташований Чорноморський біосферний заповідник – на самому березі моря, де серед унікальної природи можна побачити дельфінів та рідкісних птахів, в тому числі пеліканів та бакланів. В 50 кілометрах від Чорнобаївки розташовані знамениті Олешківські піски – найбільша пустеля в Європі, а в 145 кілометрах – унікальний біосферний заповідник "Асканія-Нова", де можна побачити в дикій природі зебр, коней Пржевальского, антилоп, бізонів, різномантіних птахів – загалом майже 900 видів фауни. Хочемо сподіватися, що після "російських туристів" ми ще зможемо побачити всю цю красу на власні очі.

А ще не слід забувати, що від Чорнобаївки і до моря не так вже далеко – трохи більше 100 кілометрів до Залізного Порту, Лазурного та Скадовська. Але там на "російських туристів" теж ніхто не чекає – вони можуть піти хіба що на дно Чорного моря, годувати рибку.

***

Коли Україна нарешті здобуде перемогу у війні та вижене російських окупантів зі своєї землі, на українській туристичній мапі з’явиться чимало гідних уваги локацій. Українці та іноземці приїжджатимуть туди, щоб вшанувати героїв та жертв війни і одночасно дати їм нове, краще життя. Хтозна – може і Чорнобаївка стане потужним "місцем сили" на мапі України!

А тепер - про пропаганду, як це робиться:

 

"який отримав ці землі в подарунок від російської цариці Катерини" - ось Вам елементи пропаганди. А мій дід казав, що мої прапрапра.. діди приїхали і заснували хутір у степу на зимівнику Інгульської паланки, коли цариця Катерина II почала гоніння на запорізьких козаків на підставі умоукладання:  -" «Заводя собственное хлебопашество, расторгали они тем самое основание зависимости их от престола нашего и помышляли конечно составить из себя, посреди отечества, область, совершенно независимую, под собственным своим неистовым управлением, в надежде что склонность к развратной жизни и к грабежу будет при внутреннем изобилии, беспрестанно обновлять и умножать их число»
Питання: Расторгали основание зависимости? Так хліборобство чи розпусне життя? А отечество – Інгульська паланка чи мокшанські болота? ...і множити їхнє число??? Як заможних селян чавили у тридцяті...Як і зараз..."У них туалет в каждом доме!!!"

Нічого не змінилося в риториці царів!

І ця бодяга триває з 1240 року – все що написано у Вікіпедії та історичних книгах про Київську Русь, Україну, Московське царство та орду – все треба переписати та дивитися на ці історичні події крізь призму пропаганди мокша.
Я що не правий? До речі - деякі статті у Вікі вже підправляють!

 Ось ще таке:

 - "Українська Чорнобаївка увійде в історію воєн" - УНІАН

В українців немає слова "воєн" . Є слово Війна, війни, війн, воїн.

- Також столиця Київської Русі - місто Київ, у Київі, до Київа, під Київом, на київщині. А то пишуть КИЭВА - та немає такого міста в сучасній Україні і в Київській Русі теж не було!

 - Миколаїв, під Миколаївом, миколаївщина.

 І чому ми на Київська Русь, а Україна? Я за Київську Русь!  У її межах... А по сучасному - так треба 52 ШТАТ... Дострибалися!

Добавить в Twitter

Додати відгук

Plain text