Грошові перекази та трудовий туризм
Подібно до того, як одні соціальні групи більш істотно постраждали через COVID-19, ніж інші, у світовому масштабі трудові мігранти відчули на собі надмірно руйнівний вплив пандемії, зазначають в МВФ.
Можливо, твердження здаватиметься дивним, але попри суворі випробування, які випали на долю трудових мігрантів під час поширення пандемії, грошові перекази ─ потоки грошових коштів, що надсилаються працівниками на батьківщину ─ у багатьох випадках виявилися стійкішими до її впливу, ніж очікувалося. Однак ця тенденція може змінитися на протилежний тренд, наголошують аналітики МВФ.
На тлі проблем, з якими за останні кілька місяців зіткнулися трудові мігранти, нагальна потреба підтримки таких працівників та їх сімей на батьківщині набула більшої актуальності, ніж це було раніше.
Ми вирішили висвітлити пропозиції МВФ, які дозволяють послабити негативний вплив коронакризи на трудових мігрантів, а відповідно, на рівень грошових переказів.
Становище трудових мігрантів
Через пандемію багато працівників, зайнятих за кордоном, втратили роботу. Водночас з’являлося безліч повідомлень про те, що звільнені іноземні працівники, позбавлені засобів для повернення на батьківщину, опинилися у важкій ситуації в приймаючих країнах.
Мігранти, істотна частина яких не мають офіційних документів на перебування в країні, втративши роботу, досить часто поставали перед більшими труднощами, ніж місцеві працівники. Нерідко вони позбавлені доступу до системи соціального захисту або стимулюючих виплат, які надають підтримку місцевим працівникам. Це особливо актуально для працівників, які не мають офіційних документів або мають тимчасові робочі візи.
Водночас багато трудових мігрантів мають обмежений доступ до медичної допомоги або не мають його взагалі. Проживання в обмежених умовах, поруч з незадовільними умовами праці, підвищують їх ризик зараження коронавірусом.
Крім того, їх може переслідувати побоювання депортації, оскільки на тлі спалаху коронавирусной інфекції в низці країн імміграційні правила стали більш жорсткими.
Перспективи грошових переказів
У зв’язку з цим здавалося логічним, що в результаті пандемії грошові перекази повинні були скоротитися, оскільки в країнах, що привертають велику кількість іноземних працівників, наступила рецесія. Крім цього, сотні тисяч трудових мігрантів, зайнятих у великих нафтовидобувних країнах, також зіткнулися з наслідками падіння цін на нафту, у наслідку чого погіршився прогноз для держав, що входять до Ради зі співробітництва країн Перської затоки, і РФ.
Грошові перекази мігрантів в країни походження ─ найважливіше джерело зовнішнього фінансування. Торік їх частка в 57 країнах перевищила 5% ВВП. Гроші в основному направлялись на адресу домогосподарств з низьким рівнем доходів. На тлі поточної кризи у сфері охорони здоров’я потреби в таких доходах відчуваються особливо гостро.
Нагадаємо, грошові перекази мігрантів до 2020 року були одним із ключових чинників пожвавлення економічної діяльності в Україні. Світовий банк зазначає, що грошові перекази до країн Європи та Центральної Азії мали міцні позиції у 2019 році, їх зростання становило 6% – до $65 мільярдів у 2019 році. Україна на той час була найбільшим отримувачем грошових переказів в регіоні, досягнувши торік нового рекордного показника — близько $16 мільярдів, повідомляє Світовий банк.
За оцінкою на квітень 2020 року Світовий банк прогнозував скорочення обсягу грошових переказів на 20% в країнах з низьким і середнім рівнем доходів. Така оцінка в цілому відповідає прогнозам, розрахованим з використанням моделі еластичності грошових переказів щодо економічного зростання (за спостереженнями під час світової фінансової кризи 2008 року), яка застосовувалася до прогнозів бюлетеня «Перспектив розвитку світової економіки» МВФ від червня 2020 року.
Тим часом під час фінансової кризи в країнах, що розвиваються з низьким рівнем доходів економічне зростання зберігався на досить стійкому рівні, тому необхідність в грошових переказах в країнах-одержувачах була не такою гострою, як наразі.
Таблиця 1 – Прогноз скорочення потоків грошових переказів
Попри поширення коронавірусу та його можливого впливу на грошові перекази, не можна назвати ситуацію, що склалася однозначно безнадійною. На тлі негативних шоків в країнах-реципієнтах досить часто грошові перекази підтримуються на колишніх рівнях. Можливо, саме цим пояснюється те, що в першому півріччі в багатьох країнах їх рівень виявився на диво стійким.
Попри значні відмінності, в цілому рівень грошових переказів почав істотно знижуватися з березня 2020 року, згодом почав стабілізуватися в травні, після чого набув поступального росту. Така динаміка в загальному відповідає хронології введення суворих заходів стримування поширення вірусу в розвинених країнах, де в березні були введені жорсткі заходи, а в травні почалося їх повільне пом’якшення.
Нагадаємо, у червні заробітчани переказали в Україну $856 млн, за пів року – $5,6 млрд. За інформацією регулятора, об’єм грошових переказів трудових мігрантів в Україну в червні 2020 року становить $856 млн, що на 8,5% менше, ніж в червні 2019 року. Про це свідчать дані НБУ. У липні 2020 року обсяг приватних грошових переказів в Україну здійснено на суму $922 млн. Це на 13,5% менше, ніж в липні 2019 року ($1,07 млрд), і на 7,2% менше за лютий, перед запровадженням карантину.
Поступове відновлення динаміки грошових переказів може пояснюватися зростанням необхідності переказів коштів сім’ям на батьківщині, оскільки країни, які отримують грошові перекази, нині найбільше потерпають в умовах коронакризи, а також через зміну тенденцій зовнішнього попиту. Цей факт наочно демонструє контрциклічну роль грошових переказів.
Разом з тим, якщо мігрантам доводиться витрачати свої мізерні заощадження, щоб підтримувати сім’ї на батьківщині, то така тенденція з часом може виявитися нестійкою, особливо якщо рецесія в приймаючих країнах буде затяжною. Так, якщо в приймаючих країнах в останні місяці року настане друга хвиля пандемії коронавірусу, то це обумовлює ризики для грошових переказів.
Рекомендації МВФ
Наразі, як ніколи раніше, важливу ролі набувають адекватні та своєчасні заходи державної політики для допомоги трудовим мігрантам як боку приймаючих держав, так і з боку країн-реципієнтів. Працівники, зайняті за кордоном, нерідко виконують найважливіші функції ─ у сфері охорони здоров’я, сільського господарства, виробництва та перероблення продовольства ─ і часто ризикують життям, виконуючи таку роботу.
В МВФ зазначають, приймаючі країни могли б забезпечити всім мігрантам доступ до медичної допомоги та базовим товарам і послугам. Деякі позитивні кроки в цьому напрямку вже зроблені. Так, в Португалії всім мігрантам та біженцям були тимчасово надані права громадянства. Італія оголосила про плани надання тимчасових дозволів на роботу більш ніж півмільйону мігрантів, які не мають офіційних документів і виконують незамінні функції зі збору врожаю та догляду за особами похилого віку.
В штаті Каліфорнія США було виділено 75 млн доларів США як внеску до фонду в розмірі 125 млн доларів США для надання кожному працівникові, який не має офіційних документів, по 500 доларів США.
Влада країн-донорів, які направляють працівників за кордон, могли б підсилити підтримку вразливих домогосподарств, особливо в тих країнах, де падіння обсягів грошових переказів виявилося серйознішим. У міру скорочення грошових переказів найбільш затребуваними заходами захисту бідних домогосподарств і тих верств населення, які ризикують знову опинитися за межею бідності, можуть стати адресні грошові трансферти та продовольча допомога.
Для мігрантів, які повертаються на батьківщину може знадобитися перенавчання для того, щоб повернутися на ринок праці. У тих випадках, коли можливості для працевлаштування на організованому ринку праці обмежені, надання доступу до кредитних ресурсів може допомогти їм почати свою справу.
Ефективне використання технологій також може допомогти трудовим мігрантам та членам їхніх сімей. Наприклад, використання цифрових технологій і систем мобільних платежів може спростити й здешевити відправлення та отримання грошових переказів. У I кварталі 2020 року середні витрати на відправлення грошових переказів становили близько 7%. Зниження таких витрат дозволило б повернути значну частину грошей бідному населенню.
Уряди країн могли б ініціювати поправки в регулюючі норми, щоб полегшити грошові потоки, мінімізуючи при цьому ризики зловживань. Пом’якшення обмежень на максимальний розмір цифрових грошових переказів (наприклад, через мобільні телефони) може виявитися корисним заходом. Розумним кроком може стати надання податкових стимулів постачальникам послуг з переказу грошових коштів, як це було зроблено в Пакистані під час світової фінансової кризи. Ще одним заходом підтримки грошових переказів можуть стати такі механізми, як введений в Бангладеш повернення відправникам грошових переказів коштів в розмірі 2% від суми переказу. Посилення конкуренції на ринку постачальників послуг з переказу грошових коштів також може сприяти зниженню витрат.
Источник новости https://ua.news/ua/denezhnye-perevody-v-uslovyyah-covid-19-mvf-rekomenduet-podderzhat-trudovyh-mygrantov/
Додати відгук