СЬОГОДНІ В УКРАЇНІ СВЯТКУЮТЬ ІВАНА КУПАЛА

 У православній традиції Іоанн Хреститель відіграє більш помітну роль, аніж у католицькій

 

Сьогодні християни східного обряду святкують Різдво Предтечі і Хрестителя Господня Іоанна або, як кажуть у народі, - Івана Купайла.

 

Життя Іоанна Предтечі - просте, коротке й трагічне водночас. Його батьки довго не мали дітей, що серед іудеїв було ганебним знаком. Вони були вже у досить поважному віці, коли у них народився син. Хлопчик не довго тішив старих батьків – рано залишив рідну домівку й оселився в пустелі. Годувався «акридами й диким медом», ходив у грубому одязі з верблюжої шерсті. Приблизно у тридцять років розпочав проповідь, яка тривала років зо п’ять. Її можна характеризувати одним єдиним словом: "Покайтеся" (єврейською "покайтеся" означає «поверніться»). 

 

У православній традиції Іоанн Хреститель відіграє більш помітну роль, аніж у католицькій. Він є (поряд із Дівою Марією) одним із найнаближеніших до Христа. Якщо католицька традиція сприймає Іоанна Хрестителя передусім як пророка, правдивого свідка пришестя Христа і безстрашного викривальника зверхників, то православна, не заперечуючи цього, підкреслює в ньому риси ідеального аскета, пустельника і постувальника, ідеального монаха, який є представником "ангельского чину". Саме тому на багатьох стародавніх православних іконах Іоанн Предтеча зображений з широкими ангельськими крилами. Цей іконографічний тип так і називався – "Іоанн Хреститель – ангел пустелі".

 

Крім того, 7 липня здавна вважався в Україні найкращою порою заготівлі лікарських рослин. "Святоянське зілля" - так називали купальські трави – не годилося брати голіруч, "бо силу втратить". Збирати зело треба було до сходу сонця або при росі і так, щоб ніхто того не бачив. До кожної трави було своє окреме замовляння. Унікальним і багатющим культурним пластом, тісно переплетеним з прадавніми українськими обрядами, є купальські пісні.