Тарас Григорович Шевченко (1814-1861) народився в с. Моринці під Звенигородкою (Черкаська обл.) в багатодітній селянській родині і в свій час уславився "мужицьким поетом". Більшість творів поета і прозаїка написані російською мовою, проте його поетична збірка "Кобзар" написана українською мовою і вважається основою української літератури й сучасної української літературної мови. Похований був спочатку в Петербурзі, але через 58 днів, за наполяганням громадськості, прах його був перевезений на Україну і похований на Чернечій горі в Каневі згідно із заповітом поета:
"Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани і гори —
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися... а до того
Я не знаю Бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом"
-Т.Г. Шеченко 25 грудня 1845 р.
Згідно з постановою Радянського уряду Тарасова (Чернеча) гора у 1925 р. оголошена державним заповідником. У 1939 р., в відзначення 125-річчя з дня народження поета, на горі відкрито бронзовий пам'ятник Т.Г. Шевченко. Автори проекту- скульптор М.Мазінер і архітектор Е. Левісон. Сьогодні площа музею-заповідника складає 18 га паркових насаджень, відкрито літературний музей присвячений поету. У 2010 р. відбулася презентація оновленого музею за проектом члена-кореспондента Академії мистецтв України, архітектора Лариси Павлівни Скорик. В оновленому музеї Т. Шевченко представлений не як стереотипний сільський поет, а як наймогутніший європеєць- поет і художник. Адже Шевченко був і поетом і художником, академіком російської Імператорської Академії мистецтв Петербурга. Поховання поета на Чернечій горі, що величаво підноситься над просторами Славутича-Дніпра, є одним з найсвятіших місць України, символом волі і незалежності.
Додати відгук