Троїцько-Іллінський монастир у Чернігові

Троїцько-Іллінський монастир розташований на Болдиних Горах і входить до складу заповідника Чернігів Стародавній. В комплекс споруд монастиря входять:

 

-Свято-Троїцький Собор;

 

-Іллінська церква;

 

-Введенський храм;

 

-Дзвіниця;

 

-Антонієві печери.

 

Головний храм монастиря- Свято-Троїцький Собор був закладений у 1679 р. і побудований на кошти гетьмана Війська Запорізького І.С. Мазепи за проектом архітектора польсько-німецького походження Йоганна (Ян)-Баптиста Зауера. Фінансування будівництва монастиря також здійснювалося козацькою старшиною Чернігова і чернігівським полковником і наказним гетьманом Війська Запорізького (1687) графом В.К. Дунін-Борковським. Собор був побудований до 1695 р. і архітекторові довелося докласти чимало зусиль аби зробити європейське бароко українським, що простежується у зовнішньому декорі і грушовидних куполах. Весь ансамбль будівль монастиря складався протягом ста років- до закриття його у 1786 р.  за указом російської імператриці Катерини ІІ. До цього часу монастир був великим підприємством на Лівобережній Україні і володів 31 заводом, 30 млинами і 24-ма селами з 10 тис. кріпаків. У монастирі працювала друкарня і була величезна бібліотека на 11 тис. томів. За часи свого подальшого існування монастир неодноразово закривався і відновлював свою діяльність. Останній раз його закрили у 1961 р., а з 1967 р. весь архітектурний комплекс будівель монастиря було додано до складу Чернігівського Державного архітектурно-історичного заповідника. У 1988 р., напередодні святкування 1000-річчя хрещення на Русі, будови колишнього Троїцького монастиря повернуті Чернігівській єпархії УПЦ.